розвиток логічного мислення
РОЗВИТОК ЛОГІЧНО _ АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ У 7- му КЛАСІ
Розвиток логічно – аналітичного мислення реалізується у формах навчальної діяльності учнів в умовах компетентісного підходу та диференційованого навчання. Таке навчання передбачає врахування індивідуальних особливостей учнів на уроках у процесі їх поділу на характерні типологічні групи за різними ознаками. У кожної дитини по різному розвинуте конкретне та образне мислення, образна , словесно – логічна, емоційна, різна сенсорна пам'ять. Тому підходи до розвитку різних видів мислення та памяті мають бути різноманітні і застосовуватись в комплексі. Основою сучасного навчання є забезпечення максимально сприятливих умов для реалізації навчальних можливостей кожного школяра.
Вивчення науки про живу природу починається ще в молодшій школі на уроках природознавства. Тому навчання учнів про природу повинне бути безперервним процесом аж до вивчення загальних закономірностей розвитку живої природи та її взаємозв’язків. Така картина буде повною при розвитку логічно – аналітичного мислення починаючи із 7 класу.
Насамперед – це постановка різних запитань, які можуть розвивати допитливість і спостережливість дітей. Зрозуміти тварину легше, бо за нею легше спостерігати. За рослинами спостерігати важче, бо вони не бігають і не відповідають на подразнення. Тому запитання плану: « Чому ви так думаєте? Де ви бачили? Що ви спостерігали? Чому так а не інакше?» завжди активізують учнів до розумової діяльності і розвивають цікавість. Наприклад, інтерес розвиває запитання: Як рослина харчується? Це запитання заставляє подумати про органи рослини – листок, корінь, стебло. Учні разом з учителем аналізують функції цих органів і доходять до висновку про роль фотосинтезу в житті рослин і всіх живих організмів. Далі ставиться ряд логічних запитань: чи може рослина прожити без води? чому? Звідки беруться вітаміни та солодкі соки які ми п’ємо? Вчитель пояснює роль фотосинтезу у цьому процесі. Потім виясняється будова листка: чому це зелена фабрика? Адже соки виробляють на фабриках, а тут, у листку, розміщується цілісна фабрика виробництва органічних речовин. Учні аналізують значення листка у цьому процесі. Шляхом простих умовиводів діти приходять до висновку про роль фотосинтезу для кожного є них, а потім на планеті та для інших організмів.
Логіки потребує і розгляд пристосувань до умов життя рослин. Наприклад: Чого потребують живі організми у пустелях? Які рослини там живуть? Як виглядають кактуси і яку будову мають? Запитання цього ряду заставляють звернути увагу на колючки кактусів і їх не привабливий вигляд. Але ж як гарно цвітуть кактуси! Це приваблює комах до запилення. Учні пояснюють роль колючок та м’ясистого стебла. Аналітичне мислення розвивають завдання творчого характеру, пошукового, із додаткової літератури. Учні самі готують повідомлення, самостійно передають зміст.
При вивченні внутрішньої будови органів рослин необхідно розвивати вміння а не тільки констатувати факти із підручника. Необхідно, щоб учні розуміли взаємозв’язок будови та функцій органів бо з цим їм прийдеться стикатися у старших класах .Як вони засвоять матеріал з будови і функцій рослин, то буде легше засвоїти подальший матеріал. З будови кореня потрібно уяснити його роль у постачанні води до стебла та листків, які елементи будови цьому сприяють, дати поняття кореневого тиску, накопичення речовин, системи різних коренів. Тому потрібно вияснити взаєморозташування частин кореня, як воно сприяє виконанню функцій коренем. Логічним є розташування шарів стебла, як продовження кореня, та шарів і тканин листка, як продовження будови кореня та стебла. Вияснення функцій листка логічно продовжує ряд міркувань учнів, їх уяву про будову рослини як цілісного організму, та ролі процесів життєдіяльності рослин у природі.
Коли школярі вивчають угрупування рослин, тут потрібно звертати увагу на іх розташування у природних зонах, чому саме такі рослини, що є визначальним фактором їх життя в даних умовах. Звертаючи увагу на біоценоз лісу, потрібно логічно підвести учнів до розуміння, що це не є випадковим, тобто ярусність рослин: найвищі, середні та найвищі.